Вапняний ґрунт відрізняється від інших видів ґрунтів зовнішнім виглядом. Земля виглядає пухкою, розсипчастою, в ній помітні камінчики різних розмірів. Колір вапняку – світло-коричневий, при пересиханні він набуває бруднувато-сірого відтінку через велику кількість карбонатів у складі ґрунту.
Вапнування потребують дерново-підзолисті, підзолисті, торф’яно-болотні, сірі лісові ґрунти, а іноді й чорноземи.
Для зниження лужної реакції вносять торф, використовують під час мульчування тирсу і соснову хвою, з добрив вибирають ті, що підкислюють ґрунт (аміачна селітра, карбамід, суперфосфат, сульфат калію, хлористий калій). Корисні позакореневі підживлення розчином сірчанокислого заліза (0,2-0,3 г на 10 л води).
Квіткові культури для лужних ґрунтів:
- адоніс;
- астильба;
- хризантема;
- мальва;
- айстра;
- бадан;
- гвоздика;
- лаванда;