Основною причиною для Володимира Великого хрестити Русь стало бажання об'єднати землі, щоб зміцнити князівство. І правитель чудово усвідомлював, що для цього потрібна єдина релігія. Князь Володимир був зацікавлений у першу чергу в потужному геополітичному союзнику.
Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, поширенню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи.
Князь Володимир Святославич, прагнучи підвищити політичне значення Русі та обґрунтувати об'єднання держави під владою київських князів, здійснив реформу язичництва в 980 році, а після виступів проти неї прийняв державною релігією християнство. Ключовою подією стала церемонія масового хрещення мешканців Києва 988 року.
Хрещення киян, за літописом, відбувалося на р. Почайні, притоці Дніпра. Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стало державною релігією Київської Русі.
Бояри займали найважливіші посади при княжому дворі. З їх середовища призначалися двірські (управителі княжим господарством), скарбники, печатники (держателі княжої печатки), мечники, стольники та інші. Вони очолювали обласну адміністрацію — були княжими посадниками та тисяцькими.
Хрещення Русі або Друга релігійна реформа князя Володимира — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі. Воно включає століття спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьбу християнства та інших …