Ї́ДИШ ( , , Yiddish, Jiddisch, Jidisch – «юдейський», «єврейський») – єврейська мова, що належить до західної групи германських мов; близька до німецької, однак користується гебрейською абеткою.
Іври́т (івр. עברית[ʔivˈʁit] ( прослухати) чи [ʕivˈɾit] ( прослухати)), також староєвре́йська мо́ва — єврейська (гебрейська) мова з групи семітських; державна мова у сучасному Ізраїлі.
Ізраїль — багатомовна країна. Офіційною мовою є іврит; арабська має особливий статус.
Стабільна версія була перевірена 24 лютого 2024. Їдиш, Ідиш (ייִדיש ,יידיש або אידיש вимовляється [ˈ(j)ɪdɪʃ]) — єврейська мова з групи германських мов, якою послуговуються переважно євреї ашкеназі (центрально- та західноєвропейські євреї). Для передачі на письмі використовують гебрейську абетку.
Розглядалися також інші назви: Ерец Їсраель (Земля Ізраїлю), Сіон, Юдея. У перші тижні незалежності уряд нової держави для позначення громадян країни вибрав слово «ізраїльтяни». Вперше воно прозвучало офіційно у виступі першого міністра закордонних справ Моше Шарета.
Сензарська мова — гіпотетична найдавніша мова на Землі, від якої походять всі інші мови. Термін і вчення про сензарську мову використовуються у теософських містичних течіях, зокрема у працях Олени Блаватської.
Іврит перестав бути розмовною мовою, однак євреї як і раніше вивчають його, читають писані ним релігійні книги, пишуть праці, спілкуються з євреями з інших країн.