Літературна турецька мова почала формуватися на рубежі 15-16 століть на основі староанатолійско-тюркської мови, яка в свою чергу походить з середньоазійської-тюркської мови, принесеної в Малу Азію сельджуками, до якої додалися численні елементи народно-розмовної мови змішаного тюркського населення Анатолії.
Для вивчення турецької, української чи хінді (середнього рівня складності) необхідно витрачати не менше 2 годин щодня або 1100 годин загалом. Складним мовам, наприклад, китайській чи арабській, варто приділяти мінімум по 4 години на день, а загальний навчальний курс займає близько 2200 годин.
Турецька мова (Türkce, Türk dili) – одна з тюркських мов, офіційна мова Туреччини. Поширена в Туреччині, а також в Румунії, Ірані, Іраку, Сирії, Греції, Болгарії, на Кіпрі, у колишній Югославії. Турецькою мовою розмовляють від 80 до 100 мільйонів людей.
Nasılsınız? [насильсин?] (у відповідь досить сказати «Спасибі» і поставити таке ж питання: «Як справи?» (NASILSINIZ?)
Предки турків — огузи — почали переселятися з Середньої Азії на територію Туреччини близько 1000 років тому, асимілюючи корінне населення, представлене греками на заході (Іонія, Каппадокія), а також курдами і вірменами на сході (Кілікія).
Сучасна турецька мова походить з староанатолійско-тюркської — мови огузо-сельджуцьких східних тюркських племен, що колись населяли Середню Азію, а в 8-10 століттях були витіснені звідти конкуруючими уйгурськими (також тюркськими) племенами на захід і заселили до 11-12 століть …