За сферами вживання лексика української мови подiляється на загальновживану i спецiальну. Останню також називають лексикою обмеженого вживання. До складу загальновживаної лексики належать слова, якi вживають усi носiї мови. Вони складають її активний словник.16 січ. 2019 р.
В лексиці української мови за походженням розрізняють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.
Активна лексика — це слова, які часто вживаються в повсякденному спілкуванні. Вони зрозумілі для кожного члена мовного колективу. Це загальновживані слова (хліб, сіль, гіркий, добрий, іти, бігти) та широковідомі терміни (нація, діаспора, принтер, квартет).
Учитель наголошує на тому, що за походженням слова поділяються на дві групи: корінну українську лексику й запозичені слова. Запозичені слова становлять приблизно десять відсотків словникового складу української мови.
Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини. Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку.
За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання.
Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν) — сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника (чи художнього твору) — словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією. Крім того, терміном «лексика», у прикладному вузькому …