Основу діагностики складають клінічна картина, анамнез, огляд та шкірні проби. Лабораторні аналізи у разі носять другорядний характер. Шкірні алергологічні проби. Використання спеціально синтезованих діагностичних алергенів, створених на основі метаболітів антибіотиків.
Розчин для проби готується наступним чином: 1 г цефтріаксону розводиться 10 мл фізіологічного розчину хлориду натрію 0,9%. Далі в шприц набирається 1 мл отриманого розчину та 9 мл фізіологічного розчину – розчин для проведення проби готовий. Необхідно набрати 0,1 мл розчину для проби у шприц ємністю 1 мл.
Для внутрішньом'язового введення 1 г препарату необхідно розвести в 3.5 мл 1% розчину лідокаїну і ввести глибоко в відносно великий м'яз (ягідний), рекомендується вводити не більше 1 г препарату в одну сідницю. Розчин лідокаїну ніколи не можна вводити внутрішньовенно.