Королі́вство Вели́кої Брита́нії (англ. Kingdom of Great Britain), офіційно Велика Британія (Great Britain) — держава, розташована в Західній Європі, що утворилася внаслідок злиття Шотландського королівства і Англійського королівства згідно з Актом про унію 1707. Іменувалася так з 1707 по 1800.
Королівство Англія, до складу якого входив Уельс після 1535 року, перестало бути окремою суверенною державою 1 травня 1707 року, коли Акт про унію набрав чинності; це призвело до політичного союзу з королівством Шотландія й утворення королівства Великої Британії.
Королівство Велика Британія виникло 1 травня 1707 року в результаті політичного союзу королівства Англії (до складу якого входив Вельс) і королівства Шотландії згідно з Угодою про Унію. Це об'єднало два королівства в єдине королівство та два парламенти — в єдиний парламент Великої Британії.
Назву «Велика Британія» вперше використано офіційно 1474 року в листі з пропозицією про шлюб між Сесілією дочкою Едуарда IV з Англії та Джеймсом, сином Джеймса III з Шотландії, в якому сказано «цей благородний острів, званий Великою Британією».
Слово Британія походить з латинської назви провінції Римської імперії Britannia, яка займала більшу частину острова Велика Британія (раніше острів називався Албіон).
Народження Союзу Королівство Велика Британія виникло 1 травня 1707 року в результаті політичного союзу королівства Англії (до складу якого входив Вельс) і королівства Шотландії згідно з Угодою про Унію. Це об’єднало два королівства в єдине королівство та два парламенти — в …