Якщо прийняття законопроекту вимагає внесення змін до чинних законів, то ці зміни повинні міститися в окремому розділі внесеного законопроекту або вноситися ініціатором як окремий законопроект. Порядок введення в дію закону визначається самим законом.
Це означає, що зміни до кодексів та законів можуть вноситися лише законом. Зміни до постанов Верховної Ради України вносяться постановами.
Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парламенті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Міністрів. Президент має право вносити законопроєкт позачергово. Проєкти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності їх розробки або ухвалення.
Законопроект, підготовлений головною комісією до першого читання, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього тиражуються і вручаються депутатам не пізніш як за 6, а такий, що стосується Конституції або конституційних законів, – не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради України.
<…> Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.
Нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо законом або цими актами не встановлено пізнішого терміну набрання ними чинності.
За загальною конституційною процедурою положення про внесення змін до Основного Закону держави фіксуються ст.155 Конституції України.