Повної відповідності між звуками й буквами в українській мові немає. Більшість букв позначає один звук, але є букви, які можуть передавати два звуки, або для позначення одного звука може бути вжито дві букви. Скажімо, буква щ завжди передає два звуки [ш] і [ч], а буква ї – [й] та [і].
Українська абетка (алфавіт) нараховує 33 букви, які утворюють 38 звуків. Сучасна абетка містить в собі 10 букв, що позначають голосні звуки, та 22 літери, що утворюють приголосні. Буква «ь» не позначає жодного звука. Звуковий склад мови: 6 голосних та 32 приголосних звуки.
Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Однак повної відповідності між звуками і буквами немає. Для передачі на письмі шести голосних звуків в українському алфавіті існує десять букв, шість із яких (а, о, у, е, и, і) завжди позначають на письмі один звук.
В інших випадках я, ю, є позначають 1 звук і м'якість попереднього приголосного. Буква ї завжди позначає два звуки [йі]. Наприклад, їжак – [йіжáк]; Буква щ також завжди позначає два звуки – [шч].
Деякі букви (я, ю, є) позначають два звуки у певних позиціях. Букви ї, щ завжди позначають два звуки. Буквосполучення дж, дз інколи позначають два звуки, а інколи — один.
В українській мові 6 голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.