Для знаходження похідної функції в точці х0, достатньо у похідну функції підставити точку х0 і виконати обчислення.
Похідна́ (заст. витвірна́) — основне поняття диференціального числення, що характеризує швидкість змінювання функції. Визначається як границя відношення приросту функції до приросту її аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля (якщо така границя існує).
На практиці цю теорему формулюють так: похідна добутку двох функцій дорівнює сумі двох доданків; перший доданок є добуток похідної першої функції на другу функцію, а другий доданок є добуток першої функції на похідну другої функції.
Припустимо, що функцію y (x) дано в неявному вигляді — у вигляді рівності F (x,y)=0. Щоб знайти похідну цієї функції, потрібно обчислити похідну рівності (за x). Потім із отриманої рівності знайти значення y'(x).
v = s ′ ( t ) . Геометричний зміст похідної полягає в наступному. Якщо до графіка функції y=f(x) в точці з абсцисою x=a можна провести дотичну, яка не паралельна осі y, тоді f ′ ( a ) виражає кутовий коефіцієнт дотичної: k = f ′ ( a ) .
Через декілька секунд ви побачите значення похідної. Таблиця стандартних функцій для калькулятора похідних Оператор