За температуру займання досліджуваної речовини (матеріалу) приймають середнє арифметичне двох температур, що відрізняються не більше ніж на 10 °С, за однієї з яких спостерігають займання трьох зразків, а за іншої – три відмови. Отримане значення температури округлюється з точністю до 5 °С.
Найвідомішим способом вимірювання температури спалаху є визначення в закритому тиглі за методом Пенського – Мартенса ASTM D93, ГОСТ 6356. Для температур нижче 20-50 градусів Цельсія використовують інші методи. Також існують методи експериментального визначення температури спалаху рідин у відкритому тиглі.
Температура займання – найменша температура речовини, за якої пари над поверхнею горючої речовини виділяються з такою швидкістю, що під впливом на них джерела запалювання спостерігається займання.
Температура займання – найменша температура, за якої в умовах спеціальних випробувань речовина (матеріал) виділяє горючі пари (гази) зі швидкістю, достатньою для того, щоб під впливом джерела запалювання виникло займання і потім стійке горіння.