Навесні запліднені бластофаги (оси), які перезимували, заходять у чоловічі суцвіття першої, весняної генерації, відкладають яйця в зав’язі неповноцінних жіночих квіток і гинуть. І все це насичене життя відбувається це всередині інжиру!
Інжир, або фіга, або фігове дерево, або см око́вниця звичайна, або смо́ква (лат. Fícus cárica), – субтропічна листопадна рослина роду Фікус сімейства Тутові. Карійським фікус названий за місцем, яке вважається батьківщиною інжиру – гірська область стародавньої Карії, провінції Малої Азії.
В одних дерев запилення здійснюється вітром, в інших – величезною армією комах, а запліднення в інжиру може відбуватися тільки за допомогою крихітних чорних ос – бластофагів, які переносять пилок із чоловічих дерев на жіночі. Причому оса ця, своєю чергою, не може розмножуватися без сприяння інжиру.
Після спарювання самці проводять своє коротке існування, риючи тунелі в інжирі, тоді як у самок є запасний вихід після їхнього повного розвитку. Коли вони вилітають, на них залишається трохи пилку, який вони переносять в іншу квітку – так і запилюється інжир.