30 листопада 1990 року Рада народних депутатів Карачаєво–Черкеській автономної області ухвалив рішення про вихід зі складу Ставропольського краю та перетворення на Карачаєво-Черкеську Радянську Соціалістичну Республіку (КЧРСР) у складі РРФСР, що було затверджено Верховною Радою РРФСР у законі РРФСР від 3 липня 1991 року.
Карачаївці (Карач. -Балк. к'арачайлила, таллула) – тюркський народ на Північному Кавказі, корінне населення Карачаєво-Черкесії, що населяє в основному її гірські та передгірні райони по долинах річок Кубань, Теберда, Підкумок, Малка, Джегута, Великий і Малий Зеленчук, Лаба, Уруп та їх притокам.
Загальноприйнята етимологія назви – від тюркських автомобілів – "чорний" і чай – "ручок". Однак точна локалізація цього топоніму не встановлена. У самій карачаєво-балкарській мові останнє слово не збереглося, проте є в деяких інших тюркських мовах (кримськотатарській, турецькій, азербайджанській).