Ми називаємо числа, коли рахуємо предмети або визначаємо кількість елементів множини. Числа записуються за допомогою цифр. Цифра — це письмовий знак, який відображає число. Колись в давнину числа позначалися рисками або паличками.
Запам'ятайте, цифр усього десять: нуль, один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять. А десять – це вже число, для позначення якого на письмі використовують дві цифри – один і нуль. Отже число – це кількість, а цифра – знак для позначення кількості.
1. Цифри, як арабські, так і римські, відокремлюються від слів проміжком. Винятком є букви, які входять до складу словесно-цифрових позначень, що пишуться разом або через дефіс: будинок 7б, АТП-1506.
4 (чоти́ри, четвірка) — натуральне число між 3 і 5.
1 (оди́н, одини́ця) — найменше натуральне число, ціле число між 0 і 2. Воно задає єдине ціле, що є одиницею підрахунку або вимірювання. Це число також є першим числом із нескінченної послідовності натуральних чисел, за ним слідує число 2.
"Кількість це кількість, а цифра — це знак для позначення кількості. І за допомогою одних і тих же цифр можна записати різні числа, наприклад, 37 і 73", — сказав він.