— лапоть) — низьке взуття, поширене на Русі за старих часів, і яке було в широкому вживанні в сільській місцевості до 1930-х, сплетене з деревного лику (липові, в'язові та інші), берести або пеньки.
Лапті, од. ч. лапоть (лапоток, лапік) — низьке взуття, поширене в Східній Європі та на Русі за старих часів, і яке було в широкому вживанні в сільській місцевості до 1930-х років, сплетене з деревного лика (липові, в'язові, вербові) пеньки.
Лапті були давнім народним взуттям. Назва походить від слова "лапа", тобто стопа. Плели їх з лику липи, в'яза, рокити, вересу і навіть берези. Залежно від матеріалу ноги мали різні назви: з рокити – верзні, з верби – верболози, з в'яза – в'язовики, з берести – берестяники.
Чоботи, що відрізнялися від лаптей зручністю, красою та міцністю, для більшості кріпаків були недоступні. Ось і обходилися ногами. Про недовговічність плетеного взуття свідчить приказка: "У дорогу йти, п'ятеро ноги сплести".