Зараження ВІЛ-інфекцією через кров (парентеральний шлях передачі інфекції) відбувається при попаданні в організм інфікованої ВІЛ крові – безпосередньо в кровотік, при порушенні шкірних покривів та слизової оболонки, при контакті з кров'ю та іншими рідинами, тканинами та органами організму.
Мінімальна доза, що заражає крові, з якої може бути передано ВІЛ, не така вже мала – приблизно 0,1 мл. Така кількість крові жодна комаха (комар, кліщ, клоп, блоха та ін.) не здатна втримати і перенести і заразити людину при укусі.
ВІЛ передається при проникаючому (анальному або вагінальному) сексі, переливанні крові, користуванні одним зараженим шприцом у медичних закладах та при вживанні ін'єкційних наркотиків, а також від матері до дитини при вагітності, пологах та грудному вигодовуванні.
ВІЛ зберігає свою активність у заморожених клітинах крові і в спермі багато років. А в засохлої крові може залишається «в живих» кілька тижнів. Тому може досить довго вижити, наприклад, у шприці, яким робив собі укол заражений наркоман.