У японській мові використовуються три види письмових знаків: хірагана, катакана та кандзі. Абетки хірагана і катакана – це фонетичні символи, кожен із яких позначає окремий склад, а кандзі – ідеограми, що позначають поняття.
Ієрогліфи японської походження, тобто створені японцями, називаються Кокудзі 国字(іноді васей кандзі (和製漢字) ієрогліфи»).
Оньомі – це не що інше, як японська інтерпретація китайської вимови ієрогліфа. Кунне читання – суто японське, засноване на вимові споконвіку японських слів, до яких були штучно підібрані китайські ієрогліфи.
У сучасній японській мові кандзі використовуються для запису основ слів у іменників, прикметників та дієслів, у той час як хірагана використовується для запису флексій і закінчень дієслів і прикметників, частинок і слів, у яких складно запам'ятати ієрогліфи.