Портик (лат. porticus, від porta – прохід, навіс) – у класичній архітектурі – виступаюча частина будівлі, крита галерея, утворена колонадою або аркадою, що має власне перекриття: антаблемент, увінчаний аттиком або трикутним фронтоном
Пері́птер (др. -грец. περίπτερος — оточений колонами, «Круколокрилий»; від περί — навколо і πτερόν — крило, бічна колонада) — прямокутна в плані споруда, з усіх чотирьох сторін оточена колонадою. Найбільш поширений тип давньогрецької храму часів архаїки та класики.
Ротонда (італ. rotonda, від лат. rotundus – круглий) – композиційний тип круглого в плані будівлі, як правило оточеного колонами та увінчаного куполом.
colonne, від лат. cоlumna, "стовп") – частина архітектурної конструкції, стовп циліндричної форми, дерев'яний, кам'яний або металевий. У класичній архітектурі підтримує антаблемент чи арку. Стовп квадратного перерізу називається пілоном, сплощеної форми – пілястрою.