Після лікування доброякісних новоутворень виживання на горизонті у 20 років становить близько 80–90%, за прооперованими на ранніх стадіях злоякісним прогноз на 5 років — близько 90%, на третій — не перевищує 70%, а на четвертій — 10%.
У дорослих у 20-25 років функціонування вилочковий залози припиняється, і вона поступово перетворюється на жирову клітковину.
Захворювання характеризується прогресуючим перебігом, що призводить до тяжкої інвалідизації. Тимоми (пухлини вилочкової залози) відносяться до найчастіших новоутворень переднього середостіння, причому приблизно в 40% випадків вони супроводжуються розвитком симптомокомплексу міастенії.