В одному парсекі міститься 206265 астрономічних одиниць, або 3,26 світлового року. Саме з такої дистанції радіус земної орбіти (1 астрономічна одиниця = 149,5 мільйона кілометрів) видно під кутом 1 секунду. Щоб визначити відстань до зірки у парсеках, потрібно розділити одиницю на її паралакс у секундах.
Вчені визначають відстані до близьких зірок, вимірюючи паралакс: поки Земля обертається навколо Сонця, близька зірка помітно зміщується щодо дуже далеких зірок фону (як зміщується палець щодо вікна, якщо на нього дивитись то лівим, то правим оком).
Так, відстані між планетами вимірюються за допомогою радіолокації Міжзоряні відстані аж до 100 парсеків раніше вимірювали за допомогою тригонометричних паралаксів (HIPPARCOS відсунув цей кордон до 1000 парсеків). Аж до відстаней мільйон парсеків (1 мпк) використовується метод цефеїд.
Томас Хендерсон, Василь Якович Струве та Фрідріх Бессель вперше виміряли відстані до зірок методом паралаксів. Схема розміщення зірок у радіусі 14 світлових років від Сонця. Включаючи Сонце, у цій галузі знаходяться 32 відомі зоряні системи (Inductiveload/wikipedia.org).