Може виникнути задишка, лихоманка, озноб, припливи крові до обличчя та сильний біль, особливо в поперековій ділянці. Може виникнути шок, що викликає прискорений, слабкий пульс; шкіра стає холодною та липкою; знижується артеріальний тиск; виникає нудота і блювання. Після гострого гемолізу може спостерігатися жовтяниця.
У людей, що регулярно здають кров, знижується ризик утворення злоякісних пухлин та розвитку тромбозу, й загалом збільшується тривалість життя. У країнах з високим рівнем доходу найчастіше кров переливають пацієнтам від 60 років — це близько 79% від усіх переливань.
Загальний об'єм крові відновлюється майже миттєво – за декілька хвилин. Найшвидше відновлюються компоненти плазми – протягом 24 годин. Еритроцити повертаються в норму за 4-6 тижнів, а рівень гемоглобіну – за 6-12 тижнів. Чоловіки можуть здавати цільну кров не більше 5 разів на рік, жінки – не більше 4 разів на рік.
Якщо кров резус-позитивного донора перелити резус-негативному реципієнту, у нього можуть утворитися антитіла, та при наступному переливанні крові від резус-позитивного донора виникне реакція руйнування еритроцитів резус-антитілами — резус-конфлікт.
Розподіл груп AB0 й Rh у різних країнах Найменш поширеною є четверта група крові (АВ) — 5 % населення. При цьому розподіл поширеності людей з певним типом крові має свої відмінності у різних країнах. В українців найпоширенішою групою крові є друга група (А) — 40 %.
Що відбувається з людиною після переливання крові? Може виникнути задишка, лихоманка, озноб, гіперемія обличчя та сильний біль, особливо в …