Ритм -рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів. Строфа — це поєднання кількох віршованих рядків, об'єднаних однією думкою, інтонацією та способом римування. Строфа (куплет)Строфа — це кілька рядків, згрупованих за змістом та інтонаційно.
Наймінімальнішою строфою вважається двовірш (дистих), максимальною — вісімнадцятивірш, де береться за основу схема римування, на відміну від античної верисфікації, яка у своєму метричному (квантативному) віршуванні спиралася на чергування різної кількості стоп (алкеєва строфа, сапфічна строфа тощо).
Балада пишеться чотиривіршинами, або строфами, що містять чотири рядки; roundel має три строфи; а villanelle п'ять терцетів, або строфи, що містять три рядки.
Вірш із стовпчиковим поділом рядків – це така графічна композиція, в якій фрагменти подрібленого віршового рядка записуються в окремі дру- карські рядки, але при цьому зберігають загальну симетрію в розташуванні рядків, вирівнюючись по лівому краю вірша.
Двоскладові віршові розміри: ямб та хорей 1) Ямб — це віршовий розмір, у якому наголошений склад наслідує ненаголошений. Схематично це має наступний вигляд: «U _». 2) Хорей — це віршовий розмір, у якому першим іде наголошений, а наступним — ненаголошений склад. Схематично це виглядає так: «_ U».
Строфа́ (дав.-гр. στροφή «поворот», зміна, коло) — поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір, ритм та інтонаційно-синтаксичну будову. У римованій поезії також має певну схему римування. У творі, що складається з кількох строф, метрична, римічна та ін. …