Іртиська лінія – загальна назва фортець Сибірської лінії, побудованих у першій половині XVIII століття у зв'язку з політикою Російською імперією Центральної Азії. До її складу входили Ямишевська (1715), Омська (1716), Железинська (1717), Семипалатинська (1718), Усть-Каменогорська (1719-1720), Семіярська (1720) фортеці.
Ямишівська фортеця заснована загоном підполковника І. Д. Бухольця у жовтні 1715 р. року на правому березі річки Іртиша, біля Ямишевського солоного озера. Фортеця була зрита після її облоги та взяття 10-тисячним загоном джунгар у лютому 1716 року.
У 1718 року дослідники з експедиції Василя Чередова, рухаючись річкою Іртиш, заклали на його берегах Семипалатну фортеця, Там, де раніше стояло джунгарський місто-монастир «Доржинкіт», від якого збереглися сім великих храмових будівель – «сім палат».