Якщо в носових пазухах зібрався гній, пацієнту показано пункцію (прокол) в амбулаторних умовах. Після проколу гайморові пазухи промивають антисептичним розчином. Не можна самостійно лікувати гайморит. Це може призвести до виникнення ускладнень.
Ходити в лазню, сауну, робити парові інгаляції при гаймориті не можна. Під впливом високих температур стінки пазухи розширюються, збільшується виділення гнійного ексудату, що лише обтяжує перебіг хвороби.
Зазвичай використовуються антибіотики від гаймориту в таблетках. Найефективнішими вважаються препарати цефалоспоринового та пеніцилінового ряду. Високу ефективність в лікуванні показують препарати з діючою речовиною цефуроксим.
Гайморит гострого типу з'являється не очікувано, та його обов'язково супроводжує відчуття гострого болю у проекціях гайморових пазух. Тривалість хвороби нараховує близько двох тижнів. Але хронічний гайморит може тривати від 4 тижнів і більше. Також при хронічному захворюванню, раз на рік можна очікувати рецидиви.
Антибіотики при гаймориті (синуситі)
- Азитроміцин
- Аугментин
- Амоксил
- Цефтриаксон
- Ципрофлоксацин
- Сорцеф
- Доксициклін
- Тетрациклін
Гайморит — це запалення слизової верхньощелепних пазух носа (гайморових). Він буває гострим і хронічним. Найчастіше гайморит викликається вірусами та бактеріями.